词典宾戚
宾戚
词语解释
宾戚[ bīn qī ]
⒈ 宾客和亲戚。
引证解释
⒈ 宾客和亲戚。
引唐 韩愈 《和裴仆射相公假山十一韵》：“终朝巖洞间，歌鼓燕宾戚。”
相关词语
- kàn bīn衎宾
- bīn cì宾次
- quán qī权戚
- gōng bīn宫宾
- lán yǒu guā qī兰友瓜戚
- bīn jiāng宾将
- guì qī quán mén贵戚权门
- bīn jìng宾敬
- qī jiào戚醮
- fù zǔ bù bīn负阻不宾
- qī shù戚竖
- lóng yù shàng bīn龙御上宾
- mén wú zá bīn门无杂宾
- gòng bīn贡宾
- tóng xiū děng qī同休等戚
- cháng bīn长宾
- qī hàn戚闬
- bīn fù宾附
- xiāng yǐn dà bīn乡饮大宾
- qī chuàn戚串
- bīn jí宾籍
- gǔ pén zhī qī鼓盆之戚
- bīn shī宾尸
- qī fán戚蕃
- guò bīn过宾
- qī juàn戚眷
- qī jiē戚嗟
- qī yì戚谊
- mén bīn门宾
- huáng bīn hóng黄宾虹