词典宾徒
宾徒
词语解释
宾徒[ bīn tú ]
⒈ 宾客随从。
引证解释
⒈ 宾客随从。
引《后汉书·符融传》：“二人自是名论渐衰，宾徒稍省。”
清 陈维崧 《渡江云·扬州感旧》词：“珠帘璧月宾徒盛，多少繁华。”
相关词语
- shí fán yǒu tú实繁有徒
- jiǔ sè zhī tú酒色之徒
- kàn bīn衎宾
- jǐn tú谨徒
- bīn cì宾次
- fú bù tú lái福不徒来
- tú zuò徒作
- fán tú凡徒
- tú guān徒官
- tú wèi徒卫
- qǐ gài zhī tú乞丐之徒
- xíng tú zhuān刑徒砖
- shú tú塾徒
- tú bīng徒兵
- gōng bīn宫宾
- tú chǔ徒处
- jiù jiǔ tú旧酒徒
- tú yú徒舆
- bīn jiāng宾将
- tú jiǎ徒甲
- tú shī徒师
- yān bō diào tú烟波钓徒
- kāi mén shòu tú开门受徒
- bīn jìng宾敬
- chī zhàng tú liú笞杖徒流
- fù zǔ bù bīn负阻不宾
- kē tóu tú xiǎn科头徒跣
- tú dǎng徒党
- guǎ tú寡徒
- dà jiǎn chē tú大简车徒