词典碧芽
碧芽
词语解释
碧芽[ bì yá ]
⒈ 指翠绿色的茶芽。
引证解释
⒈ 指翠绿色的茶芽。
引清 唐孙华 《试院煎茶次东坡韵》：“湘潭 碧芽许同煎， 武彝 紫笋泼清泉。”
相关词语
- bì nǔ碧砮
- bì shù碧竖
- bì jǐng碧井
- bì zhuì zhǐ碧硾纸
- bì zhào碧照
- jìng bì静碧
- bì tóng碧铜
- bì lín lín碧鳞鳞
- bì yī nǚ zǐ碧衣女子
- liǔ yá柳芽
- bì líng lóng碧玲珑
- niè yá孽芽
- hóng bì泓碧
- líng yá灵芽
- nì yá逆芽
- qīng bì轻碧
- bì róng róng碧绒绒
- bì zàng碧塟
- bì ǎi ǎi碧霭霭
- bì xiá xǐ碧霞玺
- sāng tián bì hǎi桑田碧海
- bì tóng bēi碧桐杯
- jiǎn yá籛芽
- bì kuàng碧卝
- jiāo yá焦芽
- bì bō gǔn gǔn碧波滚滚
- píng bì平碧
- bì lú碧矑
- huái yá bǐng槐芽饼
- bì wǎ碧瓦