词典吹鞭
吹鞭
词语解释
吹鞭[ chuī biān ]
⒈ 古乐器名。
引证解释
⒈ 古乐器名。
引《说文·竹部》：“箛，吹鞭也。”
宋 程大昌 《演繁露·吹鞭》：“以竹为鞭，中空可吹，故曰吹鞭也……今行陈间皆有笛，即古吹鞭之制也。”
相关词语
- chuī niú pāi mǎ吹牛拍马
- chuī hún吹魂
- jiē sī biān接丝鞭
- chuī gòu suǒ bān吹垢索瘢
- chuī xū tū yǎn吹须突眼
- biān bù jí fù鞭不及腹
- liǎn gǔ chuí hún敛骨吹魂
- chuī máo suǒ bān吹毛索瘢
- chuī chuī pāi pāi吹吹拍拍
- chuī tán gē wǔ吹弹歌舞
- líng biān灵鞭
- chuī lún xù吹纶絮
- wú shì chuī xiāo吴市吹箫
- suǒ gòu chuī bān索垢吹瘢
- huī chuī灰吹
- fēng chuī rì zhì风吹日炙
- míng gǔ chuī jiǎo鸣鼓吹角
- chéng gēng chuī jī惩羹吹虀
- chuī zǐ吹紫
- chuī tán dé pò吹弹得破
- yuè mǎ yáng biān跃马扬鞭
- biān miàn鞭面
- fèng chuī凤吹
- chǔ nòng wú chuī楚弄吴吹
- āi chuī háo zhú哀吹豪竹
- làn chuī滥吹
- shú dá biān熟靼鞭
- chuī chén吹尘
- lóng biān笼鞭
- fēng chuí mǎ ěr风吹马耳