词典吹哨
吹哨
词语解释
吹哨[ chuī shào ]
⒈ 发出口哨声或哨子声。
例他们不断吹哨，打红灯，设法警告司机。
英whistling;
相关词语
- kǒu shào ér口哨儿
- chuī niú pāi mǎ吹牛拍马
- shào jiān ér哨尖儿
- chuī hún吹魂
- chuī gòu suǒ bān吹垢索瘢
- chún shào鹑哨
- chuī xū tū yǎn吹须突眼
- liǎn gǔ chuí hún敛骨吹魂
- chuī máo suǒ bān吹毛索瘢
- mǎ shào马哨
- chuī chuī pāi pāi吹吹拍拍
- chuī tán gē wǔ吹弹歌舞
- chuī lún xù吹纶絮
- wú shì chuī xiāo吴市吹箫
- suǒ gòu chuī bān索垢吹瘢
- huī chuī灰吹
- fēng chuī rì zhì风吹日炙
- míng gǔ chuī jiǎo鸣鼓吹角
- chéng gēng chuī jī惩羹吹虀
- chuī zǐ吹紫
- chuī tán dé pò吹弹得破
- fèng chuī凤吹
- chǔ nòng wú chuī楚弄吴吹
- āi chuī háo zhú哀吹豪竹
- làn chuī滥吹
- chuī chén吹尘
- huā lí hú shào花狸狐哨
- fēng chuí mǎ ěr风吹马耳
- hú chuī luàn pǎng胡吹乱嗙
- kuài shào chuán快哨船