词典登丁
登丁
词语解释
登丁[ dēng dīng ]
⒈ 象声词。伐木声。
引证解释
⒈ 象声词。伐木声。
引唐 韩愈 孟郊 《城南联句》：“桑变忽芜蔓，樟裁浪登丁。”
相关词语
- fǎn xíng liǎng dēng反行两登
- dīng xiāng zhú丁香竹
- dēng bá登拔
- dēng gāo shuǐ登高水
- dīng niáng zǐ丁娘子
- dēng shū登枢
- hàn dēng翰登
- lóng duàn zhī dēng龙断之登
- dīng qiáng丁强
- nóng dīng农丁
- bù shí yī dīng不识一丁
- dīng zì lián丁字帘
- lěng jí dīng冷急丁
- liáo dōng dīng辽东丁
- dīng hài丁害
- dēng tú登涂
- táng dīng shuì塘丁税
- shén dīng神丁
- gāo bù kě dēng高不可登
- kè dīng客丁
- jiāo dīng骄丁
- dēng xū登虚
- jí dīng及丁
- shèng féi dīng shòu盛肥丁瘦
- pín dīng贫丁
- dēng gāo qù tī登高去梯
- dīng xī lín丁西林
- bào dīng报丁
- shè shuǐ dēng shān涉水登山
- bái dīng xiāng白丁香