词典芳黄
芳黄
词语解释
芳黄[ fāng huáng ]
⒈ 指谷粒之丰美者。
引证解释
⒈ 指谷粒之丰美者。
引《墨子·明鬼下》：“必择五穀之芳黄以为酒醴。”
相关词语
- lùn huáng shǔ hēi论黄数黑
- huáng jīn zhù xiàng黄金铸象
- huáng jiā sì黄家驷
- xuān huáng轩黄
- fāng lù芳醁
- huáng ǒu guān黄藕冠
- huáng shí biān黄石编
- huáng huā jiān黄花笺
- dān huáng jiǎ yǐ丹黄甲乙
- huáng hú qū黄鹄曲
- tiào huáng pǔ跳黄浦
- huáng lián mù黄连木
- huáng pí guā sōu黄皮刮廋
- huáng wū gài黄屋盖
- huáng juàn yòu fù黄卷幼妇
- huáng jīn dàn黄金弹
- huáng zhōng huǐ黄钟毁
- huáng liáng yī mèng黄梁一梦
- huáng dù juān黄杜鹃
- huáng mén běi sì黄门北寺
- sān cùn huáng gān三寸黄甘
- huáng lián zǔ黄连祖
- huáng tóu láng黄头郞
- huáng gān hēi shòu黄干黑瘦
- huáng é黄额
- huáng tái guā黄台瓜
- huáng jì guāng黄继光
- huáng qīng黄轻
- qīng huáng轻黄
- huáng cāng cāng黄苍苍