词典宫童
宫童
词语解释
宫童[ gōng tóng ]
⒈ 帝王宫中的童仆。
引证解释
⒈ 帝王宫中的童仆。
引《汉书·礼乐志》：“齐房产草，九茎连叶，宫童効异，披图按谍。”
颜师古 注引 臣瓒 曰：“宫之童竖致此异瑞也。”
相关词语
- gōng wèi bīng宫卫兵
- pú táo gōng蒲萄宫
- gōng shēng宫声
- sān chǐ tóng méng三尺童蒙
- xiān tóng xiān nǚ仙童仙女
- gēng tóng耕童
- lí gōng bié kū离宫别窟
- gōng chén宫臣
- dōng gōng cāng东宫仓
- gōng chān宫襜
- jiè gōng借宫
- qīng lián gōng青莲宫
- chǔ gōng wú yuàn楚宫吴苑
- èr gōng贰宫
- gōng hù宫户
- gōng tíng zhèng biàn宫廷政变
- què lǎo hái tóng却老还童
- shè gōng社宫
- liè gōng迾宫
- jiǎo tóng zhī gē狡童之歌
- bǎng tóng榜童
- gōng cháo宫朝
- gōng xián宫衔
- gōng bīn宫宾
- mí tóng迷童
- gōng yōng宫庸
- sān chǐ tóng zǐ三尺童子
- chě xiàn gōng xì扯线宫戏
- shén jī tóng神鸡童
- gōng tún宫屯