词典惯宠
惯宠
词语解释
惯宠[ guàn chǒng ]
⒈ 宠爱纵容。
引证解释
⒈ 宠爱纵容。
引王西彦 《刀俎上》：“由于平日过分惯宠，小孙女是十分爱娇的。”
相关词语
- chǒng dá宠答
- chǒng niè宠孽
- jiǔ guàn lǎo chéng久惯老诚
- chǒng jìn宠进
- chǒng zhòng宠重
- duàn xiù zhī chǒng断袖之宠
- chǒng yù宠育
- shì qiáng yǐ chǒng恃强倚宠
- shì gōng jīn chǒng恃功矜宠
- jīng chǒng旌宠
- xí guàn zì rán习惯自然
- chǒng jiē宠接
- jiè chǒng借宠
- chǒng zhuó宠擢
- jīn gōng shì chǒng矜功恃宠
- chǒng jiè宠借
- mào chǒng冒宠
- chǒng mìng宠命
- chǒng yí宠贻
- tān mào róng chǒng贪冒荣宠
- chǒng shǎng宠赏
- wén chǒng ruò jīng闻宠若惊
- hūn chǒng昏宠
- guàn jiā惯家
- chǒng dài宠待
- jīn wū chǒng金屋宠
- chǒng lù宠禄
- chǒng lì宠厉
- chǒng bá宠拔
- chǒng zhù宠注