词典究识
究识
词语解释
究识[ jiū shí ]
⒈ 熟识。
引证解释
⒈ 熟识。
引《宋书·王僧绰传》：“究识流品，諳悉人物，拔才举能，咸得其分。”
《南史·王准之传》：“准之 究识旧仪，问无不对。”
相关词语
- bù shí gāo dī不识高低
- tóng xué jiū同学究
- fǎn yǎn bù shí反眼不识
- zhì shí yù智识欲
- qiē jiū切究
- rèn shí lùn仞识论
- bù shí yī dīng不识一丁
- tè shí特识
- zhī jī shí biàn知机识变
- shí kōng biàn识空便
- qī shí七识
- tiān shí天识
- zhī gāo shí dī知高识低
- zhī xiū shí lián知羞识廉
- tōng rú dá shí通儒达识
- shí tú mǎ识涂马
- shí wēi jiàn jǐ识微见几
- cè shí测识
- tōng cái liàn shí通才练识
- fū jiàn jiǎn shí肤见谫识
- jiǎn jiū检究
- gāo shí yuǎn duó高识远度
- bù shí qǐ dǎo不识起倒
- yán jīng jiū wēi研精究微
- lǎn jiū览究
- jiū chàng究畅
- wěi shí伟识
- shí zì zhī shū识字知书
- jiū guī究归
- shí zhǔn识准