词典开屯
开屯
词语解释
开屯[ kāi tún ]
⒈ 谓屯聚人员，开垦荒地。
引证解释
⒈ 谓屯聚人员，开垦荒地。
引《清史稿·食货志一》：“曩 年羹尧 定议开屯，发北五省徒人能种地往 布隆吉尔 兴垦。”
相关词语
- kāi fú开扶
- zhāi bù kāi摘不开
- tún luàn屯乱
- tún hé屯合
- jù tún剧屯
- kāi kǒu tiào开口跳
- zhūn jué pǐ sè屯蹶否塞
- shí tún时屯
- kāi màn qún dǎo开曼群岛
- kāi bǔ开卜
- yún tún xí juàn云屯席卷
- kāi jìng开径
- tún fū屯夫
- kāi xīn jiàn cháng开心见肠
- kāi tuō开袥
- kāi kǒu huò开口货
- kāi fěng开讽
- tún luò屯落
- kāi míng shēn shì开明绅士
- kāi shū开淑
- tún bì屯诐
- xìn kǒu kāi hē信口开喝
- kāi tú开屠
- miù xiǎng tiān kāi谬想天开
- kāi zhèn zhū开镇猪
- líng kāi灵开
- hán kāi函开
- tún lì屯利
- qí kāi qǔ shèng旗开取胜
- kāi jī huāng开饥荒