词典蛮垂
蛮垂
词语解释
蛮垂[ mán chuí ]
⒈ 指南方边境。垂，通“陲”。
引证解释
⒈ 指南方边境。垂，通“陲”。
引《三国志·吴志·薛综传》：“天启其心，东南是归。厥初流隶，困于蛮垂。”
相关词语
- chuí gǒng sì jié垂拱四杰
- chuí tóu tà yì垂头拓翼
- shèng zhǔ chuí yī圣主垂衣
- mán niáng蛮娘
- chuàng yè chuí tǒng创业垂统
- dá shī mán达失蛮
- dà chuí shǒu大垂手
- tóng chuí bù xiǔ同垂不朽
- zhàng yǔ mán yān瘴雨蛮烟
- mán jiǎo蛮僥
- chuí lù shū垂露书
- chuí huā èr mén垂花二门
- yǒng chuí qīng shǐ永垂青史
- mán dǐ蛮邸
- tì lèi jiāo chuí涕泪交垂
- mán yì蛮裔
- mán fǔ蛮府
- chuí tuó kǔn zǎi垂橐稛载
- chuí tóu shā yǔ垂头铩羽
- mán qín蛮禽
- mán yǔ蛮语
- mán huò蛮货
- mán chá蛮茶
- shì bài chuí chéng事败垂成
- mán pān wǔ jīng蛮攀五经
- mán xī蛮溪
- wū mán guǐ乌蛮鬼
- huái jīn chuí zǐ怀金垂紫
- mán lì蛮隶
- mán bù jiǎng lǐ蛮不讲理