词典毛丁
毛丁
词语解释
毛丁[ máo dīng ]
⒈ 清代的一种人头税。
引证解释
⒈ 清 代的一种人头税。
引《清史稿·郑成功传》：“省英 为宣慰使，督各郡钱粮，令人月输银五分，曰‘毛丁’。”
相关词语
- pī máo suǒ yǎn披毛索黡
- tǔ máo土毛
- dīng xiāng zhú丁香竹
- shǔ máo hè鼠毛褐
- dīng niáng zǐ丁娘子
- máo shàn毛扇
- máo sēn gǔ lì毛森骨立
- máo shī毛施
- dīng qiáng丁强
- máo fà jiē shù毛发皆竖
- máo liǎn毛脸
- máo mù毛目
- bá máo lián rú拔毛连茹
- máo xì guǎn毛细管
- nóng dīng农丁
- bù shí yī dīng不识一丁
- fán máo凡毛
- dīng zì lián丁字帘
- lěng jí dīng冷急丁
- liáo dōng dīng辽东丁
- dīng hài丁害
- fù bèi zhī máo腹背之毛
- táng dīng shuì塘丁税
- shén dīng神丁
- máo hú lú jūn毛葫芦军
- mìng qīng hóng máo命轻鸿毛
- máo rǒng毛氄
- máo hú lú bīng毛胡芦兵
- tián máo田毛
- máo gǔ sǒng rán毛骨竦然