词典鸣跸
鸣跸
词语解释
鸣跸[ míng bì ]
⒈ 谓古代帝王出行时扈从喝道开路。
引证解释
⒈ 谓古代帝王出行时扈从喝道开路。
引宋 王明清 《玉照新志》卷二：“龙楼问寝，欣西宫鸣蹕之还。”
相关词语
- hú míng gōu huǒ狐鸣篝火
- míng gù鸣顾
- yuè jiǎ míng jūn越甲鸣君
- jī míng jiè dàn鸡鸣戒旦
- míng chún鸣鹑
- míng fèng tiáo鸣凤条
- míng qín lèi鸣禽类
- míng hóu鸣鍭
- míng lín鸣林
- lù míng kè鹿鸣客
- jiāo míng交鸣
- míng dāng鸣珰
- qīng bì chuán dào清跸传道
- míng shāo鸣梢
- míng gǔ chuī jiǎo鸣鼓吹角
- jī míng hú鸡鸣壶
- míng qìng鸣磬
- míng kòng鸣控
- fēng bù míng tiáo风不鸣条
- jīn bì金跸
- luán míng fèng zòu鸾鸣凤奏
- míng zàn鸣赞
- hái bì还跸
- hú míng gōu zhōng狐鸣篝中
- fèng bì凤跸
- míng yù yè lǚ鸣玉曳履
- míng zhōng gé鸣钟阁
- míng shì鸣世
- míng dòng鸣动
- jī míng gǒu gēng鸡鸣馌耕