词典鸣鹄
鸣鹄
词语解释
鸣鹄[ míng hú ]
⒈ 即天鹅。
引证解释
⒈ 即天鹅。参见“天鹅”。
引《太平御览》卷三七八引 晋 张华 《博物志》：“齐桓公 猎得一鸣鵠，宰之。”
相关词语
- hú míng gōu huǒ狐鸣篝火
- huáng hú qū黄鹄曲
- míng gù鸣顾
- yuè jiǎ míng jūn越甲鸣君
- hú gōng鹄恭
- jī míng jiè dàn鸡鸣戒旦
- míng chún鸣鹑
- míng fèng tiáo鸣凤条
- lù hú露鹄
- míng qín lèi鸣禽类
- wū miàn hú xíng乌面鹄形
- hú miàn niǎo xíng鹄面鸟形
- hēi hú黑鹄
- guǎ fú dān hú寡凫单鹄
- míng hóu鸣鍭
- míng lín鸣林
- lù míng kè鹿鸣客
- jiāo míng交鸣
- míng dāng鸣珰
- hóng hú jiāng zhì鸿鹄将至
- míng shāo鸣梢
- míng gǔ chuī jiǎo鸣鼓吹角
- guǎ hú gū luán寡鹄孤鸾
- jī míng hú鸡鸣壶
- míng qìng鸣磬
- míng kòng鸣控
- fēng bù míng tiáo风不鸣条
- wàng hú tái望鹄台
- luán míng fèng zòu鸾鸣凤奏
- míng zàn鸣赞