词典鸣簧
鸣簧
词语解释
鸣簧[ míng huáng ]
⒈ 吹笙。
引证解释
⒈ 吹笙。
引《文选·陆云＜为顾彦先赠妇＞诗》：“鸣簧发丹唇，朱絃绕素腕。”
刘良 注：“簧，笙也。”
相关词语
- hú míng gōu huǒ狐鸣篝火
- pí huáng皮簧
- huáng kǒu lì shé簧口利舌
- huáng yán簧言
- míng gù鸣顾
- yuè jiǎ míng jūn越甲鸣君
- jī míng jiè dàn鸡鸣戒旦
- míng chún鸣鹑
- míng fèng tiáo鸣凤条
- míng qín lèi鸣禽类
- míng hóu鸣鍭
- míng lín鸣林
- lù míng kè鹿鸣客
- jiāo míng交鸣
- míng dāng鸣珰
- míng shāo鸣梢
- míng gǔ chuī jiǎo鸣鼓吹角
- jī míng hú鸡鸣壶
- dǎ huáng biǎo打簧表
- míng qìng鸣磬
- míng kòng鸣控
- fēng bù míng tiáo风不鸣条
- qiǎo yán rú huáng巧言如簧
- luán míng fèng zòu鸾鸣凤奏
- míng zàn鸣赞
- tán huáng mén弹簧门
- hú míng gōu zhōng狐鸣篝中
- míng yù yè lǚ鸣玉曳履
- míng zhōng gé鸣钟阁
- míng shì鸣世