词典明昏
明昏
词语解释
明昏[ míng hūn ]
⒈ 明暗；阴晴。
引证解释
⒈ 明暗；阴晴。
引唐 韩愈 《南山诗》：“明昏无停态，顷刻异状候。”
相关词语
- míng zī jiàng明资匠
- míng jiào bù biàn明教不变
- bái hēi fēn míng白黑分明
- lài hūn赖昏
- hūn tóu dǎ nǎo昏头打脑
- fèng rú shén míng奉如神明
- tiān hūn dì cǎn天昏地惨
- liàn míng练明
- cōng míng ruì zhī聪明睿知
- qiū míng zhī jí丘明之疾
- hūn zǐ昏子
- quán míng诠明
- míng huà明婳
- jiāng míng zhī cái将明之材
- kāi míng shēn shì开明绅士
- chǔ míng guāng楚明光
- hūn tóu dā nǎo昏头搭脑
- fā míng ěr mù发明耳目
- zhòng míng众明
- míng suàn明笇
- hēi dì hūn tiān黑地昏天
- qiān míng谦明
- jiāo jì míng xīng交际明星
- wēi míng危明
- gāo tái míng jìng高抬明镜
- huáng chūn míng黄春明
- cuì yǔ míng dāng翠羽明珰
- qū míng区明
- wáng míng jūn王明君
- míng qū明区