词典明笋
明笋
词语解释
明笋[ míng sǔn ]
⒈ 淡笋干。
引证解释
⒈ 淡笋干。
引明 李时珍 《本草纲目·菜二·竹笋》：“南人淡乾者为玉版笋、明笋、火笋，盐曝者为盐笋，并可为蔬食也。”
相关词语
- míng zī jiàng明资匠
- míng jiào bù biàn明教不变
- bái hēi fēn míng白黑分明
- fèng rú shén míng奉如神明
- liàn míng练明
- dú sǔn zǐ独笋子
- cōng míng ruì zhī聪明睿知
- qiū míng zhī jí丘明之疾
- huáng sǔn篁笋
- quán míng诠明
- míng huà明婳
- jiāng míng zhī cái将明之材
- kāi míng shēn shì开明绅士
- mǔ sǔn母笋
- tōng tiān sǔn通天笋
- chǔ míng guāng楚明光
- fā míng ěr mù发明耳目
- zhòng míng众明
- míng suàn明笇
- miè sǔn篾笋
- mèng lín sǔn孟林笋
- qiān míng谦明
- cì zhú sǔn刺竹笋
- jiāo jì míng xīng交际明星
- wēi míng危明
- gāo tái míng jìng高抬明镜
- huáng chūn míng黄春明
- biān sǔn笾笋
- cuì yǔ míng dāng翠羽明珰
- qū míng区明