词典飘吹
飘吹
词语解释
飘吹[ piāo chuī ]
⒈ 飘拂吹动。
引证解释
⒈ 飘拂吹动。
引唐 韩愈 《新竹》诗：“风枝未飘吹，露粉先涵泪。”
相关词语
- zhuì hùn piāo yīn坠混飘茵
- chuī niú pāi mǎ吹牛拍马
- chuī hún吹魂
- piāo huí飘回
- chuī gòu suǒ bān吹垢索瘢
- piāo piāo yàn yàn飘飘艳艳
- chuī xū tū yǎn吹须突眼
- piāo fàn飘泛
- piāo zhǎn飘展
- liǎn gǔ chuí hún敛骨吹魂
- chuī máo suǒ bān吹毛索瘢
- piāo dān飘殚
- chuī chuī pāi pāi吹吹拍拍
- chuī tán gē wǔ吹弹歌舞
- chuī lún xù吹纶絮
- wú shì chuī xiāo吴市吹箫
- suǒ gòu chuī bān索垢吹瘢
- huī chuī灰吹
- gěng jì péng piāo梗迹蓬飘
- fēng chuī rì zhì风吹日炙
- piāo tū飘突
- míng gǔ chuī jiǎo鸣鼓吹角
- chéng gēng chuī jī惩羹吹虀
- chuī zǐ吹紫
- piāo yáng háng hǎi飘洋航海
- piāo juǎn飘卷
- chuī tán dé pò吹弹得破
- fèng chuī凤吹
- chǔ nòng wú chuī楚弄吴吹
- āi chuī háo zhú哀吹豪竹