词典铺丁
铺丁
词语解释
铺丁[ pù dīng ]
⒈ 驿站中担任传递文书的兵丁。
引证解释
⒈ 驿站中担任传递文书的兵丁。
引《元史·兵志四》：“中统 元年，詔：‘随处官司，设传递铺驛，每铺置铺丁五人。’”
相关词语
- dīng xiāng zhú丁香竹
- dīng niáng zǐ丁娘子
- pù gōng铺公
- shuǐ dì pù水递铺
- shè jì pū móu设计铺谋
- gāo dāng pū高当铺
- dīng qiáng丁强
- pù móu dìng jì铺谋定计
- nóng dīng农丁
- bù shí yī dīng不识一丁
- dīng zì lián丁字帘
- lěng jí dīng冷急丁
- liáo dōng dīng辽东丁
- dīng hài丁害
- táng dīng shuì塘丁税
- shén dīng神丁
- shū pù书铺
- biǎo huà pù裱画铺
- pù fáng铺房
- kè dīng客丁
- jiāo dīng骄丁
- jí dīng及丁
- shèng féi dīng shòu盛肥丁瘦
- pù sī铺司
- zhēng zuò pù蒸作铺
- pín dīng贫丁
- dà sì pū zhāng大肆铺张
- quǎn pù犬铺
- dīng xī lín丁西林
- dà shì pū zhāng大事铺张