词典哨厮
哨厮
词语解释
哨厮[ shào sī ]
⒈ 流氓；地痞。
引证解释
⒈ 流氓；地痞。参见“哨子”。
引元 无名氏 《百花亭》第一折：“只怕有那杀风景的哨廝每排捏呵！”
相关词语
- kǒu shào ér口哨儿
- shào jiān ér哨尖儿
- dà sī bìng大厮并
- chún shào鹑哨
- mǎ shào马哨
- cūn sī村厮
- màn tiáo sī lǐ慢条厮礼
- dàn sī淡厮
- pú sī仆厮
- huā lí hú shào花狸狐哨
- dà sī bǎ大厮把
- gū sī luó唃厮罗
- kuài shào chuán快哨船
- jìng shǐ yù shào竟使遇哨
- huā lí hú shào花黎胡哨
- ruǎn sī jìn软厮禁
- bái sī lài白厮赖
- hū shào忽哨
- lú shào芦哨
- sī yǐ sī dòu厮迤厮逗
- huǎng qiáo sī谎乔厮
- huǎng sī谎厮
- sī láng厮琅
- sī jìn厮禁
- biān shào鞭哨
- shào xiàn哨线
- sī chǎo厮吵
- sī lài厮赖
- jiā shēng shào家生哨
- sī láng láng厮琅琅