词典时谷
时谷
词语解释
时谷[ shí gǔ ]
⒈ 应时的谷物，新谷。
引证解释
⒈ 应时的谷物，新谷。
引《宋书·礼志四》：“羞用酒脯时穀，礼以赤璋纁币。”
相关词语
- qī qiū yǐn gǔ栖丘饮谷
- líng qiān gǔ biàn陵迁谷变
- jiàn gǔ见谷
- wéi shí jué sú违时绝俗
- gǔ fù cán mǔ谷父蚕母
- shí tún时屯
- shēn bù yù shí身不遇时
- gǔ cè谷策
- shí èr shí màn十二时慢
- sì shí wǔ四时舞
- gǔ gé谷阁
- sēng qí gǔ僧祇谷
- hè hè shí míng赫赫时名
- qióng xiǎng kōng gǔ跫响空谷
- àn gǔ zhī biàn岸谷之变
- jìng shòu rén shí敬授人时
- tī shān zhàn gǔ梯山栈谷
- shèng jí yī shí盛极一时
- bù shī shí jī不失时机
- shí shū fēng yì时殊风异
- dài shì chéng shí待势乘时
- gǔ bài谷稗
- qiān suì yī shí千岁一时
- shí zú时卒
- dié shí xiǎng迭时饷
- yī gǔ bù shēng一谷不升
- qiān qiáo chū gǔ迁乔出谷
- gǔ biàn谷变
- jīng shí惊时
- shí yì shì shū时异事殊