词典时暮
时暮
词语解释
时暮[ shí mù ]
⒈ 日暮。
引证解释
⒈ 日暮。
引南朝 梁 江淹 《金灯草赋》：“既艷溢於时暮，方炤丽於霜分。”
唐 王勃 《采莲赋》：“悲时暮，愁日曛。”
相关词语
- wéi shí jué sú违时绝俗
- mù sì zhāo sān暮四朝三
- shí tún时屯
- shēn bù yù shí身不遇时
- mù fā暮发
- zhāo liáng mù jìn朝梁暮晋
- shí èr shí màn十二时慢
- sì shí wǔ四时舞
- hè hè shí míng赫赫时名
- jìng shòu rén shí敬授人时
- shèng jí yī shí盛极一时
- bù shī shí jī不失时机
- shí shū fēng yì时殊风异
- dài shì chéng shí待势乘时
- zhāo chuān mù sāi朝穿暮塞
- qiān suì yī shí千岁一时
- shí zú时卒
- dié shí xiǎng迭时饷
- zhāo chèn mù shí朝趁暮食
- jīng shí惊时
- shí yì shì shū时异事殊
- mù huī暮晖
- tōng shí dá wù通时达务
- shí yí shì gǎi时移世改
- shēng bù yù shí生不遇时
- shí biàn shì shǒu时变是守
- sān guó shí dài三国时代
- shí wàng suǒ guī时望所归
- bì jì cáng shí避迹藏时
- bō shí播时