词典时因
时因
词语解释
时因[ shí yīn ]
⒈ 因时。谓因时而动。
引证解释
⒈ 因时。谓因时而动。
引《管子·幼官》：“时因，胜之终；无方，胜之几。”
郭沫若 等集校引 张佩纶 曰：“时因当作因时。”
相关词语
- wéi shí jué sú违时绝俗
- shí tún时屯
- shēn bù yù shí身不遇时
- shí èr shí màn十二时慢
- yīn lòu shǒu jiù因陋守旧
- sì shí wǔ四时舞
- hè hè shí míng赫赫时名
- jìng shòu rén shí敬授人时
- jī yīn gōng chéng基因工程
- shèng jí yī shí盛极一时
- shōu yīn jié guǒ收因结果
- bù shī shí jī不失时机
- shí shū fēng yì时殊风异
- dài shì chéng shí待势乘时
- qiān suì yī shí千岁一时
- lái yīn qù guǒ来因去果
- shí zú时卒
- dié shí xiǎng迭时饷
- jīng shí惊时
- shí yì shì shū时异事殊
- tōng shí dá wù通时达务
- shí yí shì gǎi时移世改
- shēng bù yù shí生不遇时
- shí biàn shì shǒu时变是守
- sān guó shí dài三国时代
- shí wàng suǒ guī时望所归
- bì jì cáng shí避迹藏时
- bō shí播时
- āi shí哀时
- miào jué shí rén妙絶时人