词典厮搅
厮搅
词语解释
厮搅[ sī jiǎo ]
⒈ 胡闹；捣乱。
引证解释
⒈ 胡闹；捣乱。
引宋 欧阳修 《谢梅圣俞简》：“家人见誚，好时节将诗去人家廝搅，不知吾辈用以为乐。”
相关词语
- dà sī bìng大厮并
- fān cháng jiǎo dù翻肠搅肚
- jiāng fān hǎi jiǎo江翻海搅
- xīn rú dāo jiǎo心如刀搅
- cūn sī村厮
- màn tiáo sī lǐ慢条厮礼
- cuī shān jiǎo hǎi摧山搅海
- dàn sī淡厮
- pú sī仆厮
- dà sī bǎ大厮把
- gū sī luó唃厮罗
- yī jiǎo guǒ一搅果
- jiǎo nǎo zhī搅脑汁
- ruǎn sī jìn软厮禁
- jiǎo dù qū cháng搅肚蛆肠
- bái sī lài白厮赖
- jiǎo duàn搅断
- jiǎo gěi搅给
- sī yǐ sī dòu厮迤厮逗
- huǎng qiáo sī谎乔厮
- huǎng sī谎厮
- sī láng厮琅
- sī jìn厮禁
- rǎo jiǎo扰搅
- jiǎo sā搅撒
- jiǎo chē搅车
- jiǎo guō搅聒
- jiǎo lí搅离
- jiǎo zá搅杂
- jiǎo hài搅害