词典韬碧
韬碧
词语解释
韬碧[ tāo bì ]
⒈ 失去青碧之色。谓（大雪）覆盖青山。
引证解释
⒈ 失去青碧之色。谓(大雪)覆盖青山。
引唐 许敬宗 《奉和喜雪应制》：“连山分掩翠，绵霄远韜碧。”
相关词语
- bì nǔ碧砮
- bì shù碧竖
- bì jǐng碧井
- bì zhuì zhǐ碧硾纸
- bì zhào碧照
- jìng bì静碧
- tāo gē juàn jiǎ韬戈卷甲
- bì tóng碧铜
- bì lín lín碧鳞鳞
- bì yī nǚ zǐ碧衣女子
- tāo shēng nì jì韬声匿迹
- yǎng huì tāo guāng养晦韬光
- bì líng lóng碧玲珑
- hóng bì泓碧
- qīng bì轻碧
- huì jì tāo guāng晦迹韬光
- tāo guāng yǐn jì韬光隐迹
- bì róng róng碧绒绒
- qián tāo潜韬
- tāo guāng yòng huì韬光用晦
- bì zàng碧塟
- tāo shù韬树
- bì ǎi ǎi碧霭霭
- bì xiá xǐ碧霞玺
- sāng tián bì hǎi桑田碧海
- bì tóng bēi碧桐杯
- tāo huì dài shí韬晦待时
- bì kuàng碧卝
- bì bō gǔn gǔn碧波滚滚
- píng bì平碧