词典停睛
停睛
词语解释
停睛[ tíng jīng ]
⒈ 定睛，注目。
引证解释
⒈ 定睛，注目。
引明 唐寅 《收江南》：“细停睛看时，却原来虚斋寂寞自徘徊。”
相关词语
- shàng tíng xíng shǒu上停行首
- tíng jū停居
- yuān tíng shān lì渊停山立
- tíng wù停务
- tíng téng停虅
- tíng chuán cháng mǎn停传常满
- tíng shǔ停属
- tíng dú停毒
- pǐ bàn tíng fēn疋半停分
- tíng yǐn停饮
- tíng qì qǔ qī停妻娶妻
- sì tíng bā dāng四停八当
- jī tíng稽停
- tíng yīn bù jiě停阴不解
- tíng xiǎn停显
- tíng wěn停稳
- pán tíng盘停
- shēn tíng申停
- tíng tóng cōng cuì停僮葱翠
- tíng nán停难
- jū tíng zhǔ rén居停主人
- pīng tíng俜停
- yǎn jīng zhū zǐ眼睛珠子
- yǎn jīng fā bái眼睛发白
- mù luàn jīng mí目乱睛迷
- liú tíng留停
- tíng qī zài qǔ停妻再娶
- tíng kè停刻
- shǒu jīng守睛
- tíng qǐn停寝