词典亭曈
亭曈
词语解释
亭曈[ tíng tóng ]
⒈ 旭日，初出的太阳。
引证解释
⒈ 旭日，初出的太阳。
引唐 冯宿 《初日照冰池赋》：“日生东方，冰满池塘，以涸沍之寒质，承亭曈之晓光。”
相关词语
- sì tíng bā dàng四亭八当
- qiū tíng丘亭
- dìng wǔ lán tíng定武兰亭
- liè tíng列亭
- tíng gāo亭皐
- lǚ tíng旅亭
- jīn mén tíng津门亭
- lóng tíng龙亭
- jū tíng zhǔ居亭主
- lán tíng chūn兰亭春
- gē fēng tíng cháng歌风亭长
- cháng tíng duǎn tíng长亭短亭
- hé jiāng tíng合江亭
- tíng mín亭民
- lǘ tíng闾亭
- yě shǐ tíng野史亭
- tíng jué亭决
- tíng yóu亭邮
- jīn chāng tíng金昌亭
- sān xiū tíng三休亭
- tíng tíng zhí lì亭亭植立
- jǐn tíng锦亭
- kè tíng客亭
- yì hè huà tíng忆鹤华亭
- shāng tíng商亭
- bí tíng鼻亭
- wàng jiāng tíng望江亭
- tíng yǔ亭宇
- mèng tíng孟亭
- huà tíng话亭