词典听习
听习
词语解释
听习[ tīng xí ]
⒈ 听从熟悉情况者的意见。
引证解释
⒈ 听从熟悉情况者的意见。
引《韩非子·解老》：“使失路者而肯听习问知，即不成迷也。”
相关词语
- dǎo cháng xí gù蹈常习故
- qīng ěr ér tīng倾耳而听
- fēng chéng huà xí风成化习
- pǐ xí癖习
- tīng tiān wěi mìng听天委命
- mó xí模习
- wèn tīng问听
- xùn tīng讯听
- tīng yǔn听允
- kuī tīng窥听
- piān tīng piān yán偏听偏言
- yán tīng jì yòng言听计用
- xí guàn zì rán习惯自然
- biàn xí便习
- fú xí服习
- shí tīng时听
- guàn xí矔习
- chá tīng察听
- qiū tīng秋听
- bù tīng shǒu不听手
- mò xí末习
- gù xí故习
- xí yǐ chéng xìng习以成性
- móu tīng jì xíng谋听计行
- gé bì tīng huà隔壁听话
- xí ruò zì rán习若自然
- xí kè习课
- jiǔ xí久习
- chén tīng宸听
- sǒng dòng tīng wén耸动听闻