词典停轸
停轸
词语解释
停轸[ tíng zhěn ]
⒈ 停车。借指停止征战。
引证解释
⒈ 停车。借指停止征战。
引《魏书·高闾传》：“自大军停軫，庶事咸丰。”
相关词语
- shàng tíng xíng shǒu上停行首
- tíng jū停居
- yuān tíng shān lì渊停山立
- tíng wù停务
- tíng téng停虅
- tíng chuán cháng mǎn停传常满
- tíng shǔ停属
- tíng dú停毒
- pǐ bàn tíng fēn疋半停分
- tíng yǐn停饮
- tíng qì qǔ qī停妻娶妻
- sì tíng bā dāng四停八当
- jī tíng稽停
- tíng yīn bù jiě停阴不解
- tíng xiǎn停显
- tíng wěn停稳
- pán tíng盘停
- luán zhěn鸾轸
- shēn tíng申停
- tíng tóng cōng cuì停僮葱翠
- tíng nán停难
- jū tíng zhǔ rén居停主人
- pīng tíng俜停
- huī zhěn徽轸
- liú tíng留停
- tíng qī zài qǔ停妻再娶
- tíng kè停刻
- qī zhěn凄轸
- qiān biàn wàn zhěn千变万轸
- guì zhěn桂轸