词典童奴
童奴
词语解释
童奴[ tóng nú ]
⒈ 仆役。
引证解释
⒈ 仆役。
引《新唐书·兵志》：“卫佐悉以假人为童奴，京师人耻之。”
宋 张九成 《有客》诗：“童奴告余言，有客叩吾庐。”
相关词语
- sān chǐ tóng méng三尺童蒙
- xiān tóng xiān nǚ仙童仙女
- gēng tóng耕童
- què lǎo hái tóng却老还童
- jiǎo tóng zhī gē狡童之歌
- bǎng tóng榜童
- huáng tóu nú黄头奴
- mí tóng迷童
- yù nú zhuāng玉奴妆
- wū jiù jīn nú乌舅金奴
- sān chǐ tóng zǐ三尺童子
- shén jī tóng神鸡童
- bì xī nú yán婢膝奴颜
- chōng tóng冲童
- nú cái奴材
- chǐ huō tóu tóng尺豁头童
- pō nú tāi泼奴胎
- xuě shān tóng zǐ雪山童子
- ér tóng wén xué儿童文学
- jīn tóng津童
- péng tóng搒童
- huáng tóng bái diān黄童白颠
- nòng tóng弄童
- nú lì jiē jí奴隶阶级
- qiān tóu jú nú千头桔奴
- kāi jūn tóng开君童
- dīng nú丁奴
- rèn nú zuò láng认奴作郞
- lì nú蛎奴
- rèn shèng tóng任圣童