词典吞咀
吞咀
词语解释
吞咀[ tūn zuǐ ]
⒈ 吞食。
引证解释
⒈ 吞食。
引《南史·刘穆之传》：“力敌势均，终相吞咀。”
相关词语
- yàn kǔ tūn gān咽苦吞甘
- bàn tūn bàn tǔ半吞半吐
- zhuàng qì tūn niú壮气吞牛
- shé shí jīng tūn蛇食鲸吞
- láng tūn hǔ shì狼吞虎噬
- qì tūn shān hé气吞山河
- tūn zhōu lòu wǎng吞舟漏网
- shé yù tūn xiàng蛇欲吞象
- qì tūn hú hǎi气吞湖海
- è hǔ tūn yáng饿虎吞羊
- rú qì tūn bēi茹泣吞悲
- qì duàn shēng tūn气断声吞
- jiān tūn兼吞
- sā tūn撒吞
- shēng tūn qì rěn声吞气忍
- jiáo tiě jǔ jīn嚼铁咀金
- hán jīng jǔ huá含菁咀华
- zuǐ rú咀嚅
- zuǐ yào咀药
- jǔ jué yīng huá咀嚼英华
- zuǐ rú咀茹
- hán jǔ涵咀
- tūn jǐng吞景
- zuǐ niè咀啮
- tūn yáo吞爻
- zuǐ lài luó咀赖罗
- hán shāng jǔ zhēng含商咀征
- tūn zhōu吞舟
- tūn jiáo吞嚼
- tūn zhōu zhī yú吞舟之鱼