词典晓识
晓识
词语解释
晓识[ xiǎo shí ]
⒈ 知晓，了解。
引证解释
⒈ 知晓，了解。
引《后汉书·桓荣传》：“庄 以童蒙，学道九载，而典训不明，无所晓识。”
《新唐书·叛臣传上·仆固怀恩》：“怀恩 善战鬭，晓识戎情，部分谨严。”
相关词语
- bù shí gāo dī不识高低
- fǎn yǎn bù shí反眼不识
- zhì shí yù智识欲
- rèn shí lùn仞识论
- bù shí yī dīng不识一丁
- xiǎo xíng yè zhù晓行夜住
- tè shí特识
- zhī jī shí biàn知机识变
- wú xiǎo yè无晓夜
- shí kōng biàn识空便
- qī shí七识
- tiān shí天识
- zhī gāo shí dī知高识低
- zhī xiū shí lián知羞识廉
- bù xiǎo shì wù不晓世务
- tōng rú dá shí通儒达识
- shí tú mǎ识涂马
- shí wēi jiàn jǐ识微见几
- cè shí测识
- tōng cái liàn shí通才练识
- fū jiàn jiǎn shí肤见谫识
- gāo shí yuǎn duó高识远度
- bù shí qǐ dǎo不识起倒
- tòu xiǎo透晓
- wěi shí伟识
- shí zì zhī shū识字知书
- shí zhǔn识准
- mù lùn qiǎn shí目论浅识
- cái shí guò rén才识过人
- tú shí图识